Національна спілка краєзнавців України

Закарпатська обласна організація
Заснована у 2013 році

Статут Національної спілки краєзнавців України

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Національна спілка краєзнавців України (далі по тексту – Спілка) є добровільним об′єднанням професійних дослідників і літописців рідного краю зі статусом національної всеукраїнської творчої спілки як суб′єкта творчої діяльності. Спілка здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», інших законодавчих актів та цього Статуту. Діяльність Спілки поширюється на всю територію України.

Спілка структурно складається з Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських (далі – регіональних), районних, міських, районних у містах (далі – місцевих) організацій, первинних осередків.

Спілка діє на принципах самоврядування, взаємодопомоги та співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм творчої діяльності, визнання авторських прав. Спілка незалежна у своїй статутній діяльності від органів державної влади й органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій.

1.2. Спілка співпрацює з державними органами, науково-дослідними установами, закладами культури й освіти, політичними партіями та громадськими організаціями, аматорами-краєзнавцями з усієї України та зарубіжними дослідницькими установами, українською діаспорою, зацікавленими в розвитку краєзнавства, збереженні безцінної національної історико-культурної спадщини українського народу, його унікальних природних скарбів.

1.3. Основною метою діяльності Спілки є розвиток національної культури та краєзнавчого руху в органічному поєднанні всіх його державних, громадських і освітянських форм, залучення до пізнання рідного краю широких верств населення, використання досвіду, здобутого в цій галузі в Україні та за кордоном, створення й оприлюднення документально-публіцистичних і науково-популярних творів із історії та культури краю. 

Спілка прагне виховувати в громадян почуття національної самосвідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов′язаних із ним своєю долею, шанобливого ставлення до скарбів рідної природи.

1.4. Повна назва – Національна спілка краєзнавців України.

Скорочена назва – Спілка краєзнавців, абревіатура – НСКУ.

Повна назва англійською мовою – National Union of Local Lore Researchers of Ukraine.

Місцезнаходження керівних органів Спілки – 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4.

Юридична адреса Спілки – 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4.

ІІ.  ЗАВДАННЯ І НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1. Основними напрямами діяльності Спілки є:

– дослідницько-творча діяльність у галузі культури, історії та краєзнавства;

– сприяння відродженню духовності й історичної пам′яті українського народу;

– сприяння відродженню кращих традицій українського краєзнавства;

– залучення до активної краєзнавчої роботи всіх верств населення, незалежно від національної, політичної чи релігійної належності;

– вивчення минулого й сьогодення свого краю, політичного, економічного та культурного розвитку регіонів, міст і сіл, досвіду діяльності окремих трудових колективів, організацій і установ, закладів науки, освіти, культури, громадських організацій;

– участь у формуванні всеукраїнських і регіональних краєзнавчих програм;

– виявлення, дослідження та збереження пам′яток природи;

– вивчення, дослідження та збереження пам′яток матеріальної та духовної культури, участь у пошуку та поверненню в Україну пам′яток, що знаходяться за її межами і становлять національну культурну спадщину;

– підтримка державних і громадських форм музейництва, надання практичної допомоги колекціонуванню;

– сприяння розвитку краєзнавчої бібліографії;

– сприяння створенню умов для творчої діяльності дослідників рідного краю, надання їм матеріальної, моральної та правової підтримки;

– розвиток міжнародних культурних контактів;

– співробітництво на терені краєзнавства з міжнародними громадськими (неурядовими) організаціями, культурно-просвітницькими установами;

– створення умов для підвищення професійного, наукового й загальнокультурного рівня членів Спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської культури;

– пошук талантів серед молоді та сприяння їхньому творчому розвитку;

– у неприбуткових цілях засновує газети, журнали, сприяє виданню книг та іншої друкованої продукції, створенню кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції з метою популяризації досягнень українського краєзнавства й культури, творчого і наукового доробків членів Спілки;

– організація творчих конкурсів, виставок, тематичних вечорів тощо;

– сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості, належному використанню народних традицій і обрядів, збереженню та збагаченню історико-культурної спадщини, охороні довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких заходів, а також утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

– надання допомоги в навчально-виховній роботі культосвітніх установ і навчальних закладів у патріотичному, культурному та інтелектуальному розвитку, в морально-етичному й естетичному вихованні громадян України;

– прищеплення поваги до історико-культурних цінностей, традицій українського й інших народів.

2.2. Для досягнення статутних завдань Спілка в порядку, встановленому чинним законодавством:

– здійснює координацію наукових, громадських і освітянських форм краєзнавства в Україні;

– вносить пропозиції до органів влади та управління щодо раціонального використання і збагачення природних ресурсів краю, організації національних парків, державних заповідників, заказників, охорони унікальних ландшафтів, водних ресурсів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин;

– створює громадські реєстри пам′яток природи, матеріальної та духовної культури;

– формує науково-методичну базу краєзнавства, проводить наукові конференції, дискусії, семінари, розробляє методичні рекомендації, поточні та перспективні плани розвитку краєзнавства;

– сприяє підготовці фахівців із краєзнавства у вищих навчальних закладах, педагогічних і культурно-освітніх училищах, викладанню нормативних і спеціальних курсів із вивчення рідного краю в загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти;

– із некомерційною, просвітницькою метою здійснює видавничу діяльність (видання інформаційно-методичної літератури, книг, брошур, підручників і посібників, бібліографічних покажчиків, оглядів, періодичних видань із питань краєзнавства, публікація архівних джерел);

– проводить культурно-просвітницьку роботу, організовує експедиції, лекції, виставки, громадські обговорення проблем краєзнавства, публічні презентації завершених творчих видань, окремих цінних публікацій, документальних або наукових досліджень членів професійної творчої спілки краєзнавців;

– на консультативних засадах сприяє підготовці кіно-аудіо-відео-фотоматеріалів із питань краєзнавства;

– проводить благодійні заходи, спрямовані на піднесення краєзнавства в Україні;

– налагоджує зв′язки, обмін інформацією та досвідом звідповідними державними та громадськими організаціями як в Україні, так і за кордоном;

– висвітлює через засоби масової інформації статутні завдання та проблеми краєзнавчого руху, популяризує діяльність краєзнавчих осередків і окремих краєзнавців;

– створює регіональні та національні інформаційні центри з відповідним банком даних із питань краєзнавства, кіно-відео-аудіо-фотоматеріалами, літературою і рукописами;

– вносить пропозиції до органів влади та управління щодо увічнення пам′ятних місць, встановлення пам′ятників і пам′ятних знаків, найменування та перейменування топонімічних об′єктів;

– надає стипендії краєзнавцям, які працюють за програмами Спілки, встановлює іменні премії;

– фінансує наукові програми Спілки;

– надає допомогу у створенні організацій Спілки в областях, містах, районах України, окремих трудових колективах;

– може здійснювати господарську та іншу комерційну діяльність, шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, засновувати підприємства;

– виходячи з власних можливостей, самостійно визначає форми, системи та розміри оплати праці працівників штатного апарату.

ІІІ.  ЧЛЕНСТВО В СПІЛЦІ

3.1. Членство в Спілці може бути лише індивідуальним.

3.2. Членом Спілки можуть бути з 18 років громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, основним заняттям котрих є створення завершених та оприлюднених творів у галузі культури, історії, краєзнавства, пам′яткознавства, фольклору та етнографії України.

3.3. Члени Спілки повинні визнавати положення Статуту Спілки та бути зацікавленими в розвитку українського краєзнавства, як окремої галузі духовної культури держави, а результатом їхньої індивідуальної чи колективної творчої діяльності мають бути твори, окремі публікації чи видання, що становлять культурно-історичну, духовну або наукову цінність.

3.4. Прийом до Спілки здійснюється на підставі письмової заяви претендента з рекомендаціями 3 членів Спілки, котрі перебувають у ній не менше 3 років, автобіографії, анкети поданого зразка з переліком особистих краєзнавчих доробків.

Вступні документи подаються до первинного осередку Спілки, а в разі його відсутності – до Правління місцевої чи регіональної організації, звідки після позитивного розгляду за поданням голови Правління регіональної організації надсилаються до Президії Правління Спілки. У разі відсутності регіональної організації вступні документи подаються до Президії Правління Спілки.

Рішення про прийняття до Спілки нових членів ухвалюється Президією Правління Спілки. Новим членам Спілки вручається членський квиток встановленого зразка за підписом Голови Спілки та членський значок.

3.5. Члени Спілки зобов′язані:

– дотримуватись єдиного Статуту Національної спілки краєзнавців України та Положення про регіональну організацію, розробленого у відповідності з вимогами цього Статуту та затвердженого Президією Правління Спілки;

– брати активну участь у краєзнавчій роботі, в дослідженні й популяризації природних та історико-культурних скарбів рідного краю;

– сплачувати вступний та щорічні членські внески, розміри яких визначаються рішенням Правління Спілки;

– підвищувати свою кваліфікацію з краєзнавства;

– широко пропагувати мету та завдання Спілки серед населення;

– сприяти залученню до Спілки нових членів;

– активно сприяти розширенню аматорського краєзнавчого руху, його постійній підтримці, тісній взаємодії зі Спілкою, надавати посильну фінансову та методичну допомогу.

3.6. Члени Спілки мають право:

– обирати та бути обраними до керівних органів Спілки;

– брати участь в обговоренні питань діяльності Спілки та вносити свої пропозиції;

– брати участь у формуванні та реалізації всеукраїнських і регіональних краєзнавчих програм;

– брати участь у підготовці та проведенні краєзнавчих конференцій, симпозіумів, семінарів, екскурсій, експедицій, творчих заходів тощо;

– публікуватись у виданнях Спілки, виступати в засобах масової інформації з проблем краєзнавства;

– отримувати матеріальну допомогу від Спілки на проведення краєзнавчих досліджень і соціальні потреби малозабезпечених членів Спілки;

– бути рекомендованим для вступу до вищих навчальних закладів, аспірантури та докторантури;

– за активну участь у проведенні краєзнавчих досліджень бути відзначеними моральними та матеріальними стимулами. За особливі заслуги в галузі краєзнавства бути удостоєними відзнак Спілки, представленими до почесних звань, державних і відомчих нагород України;

– член Спілки може мати статус як найманого працівника, так і особи, яка не працює за наймом.

3.7. Членство в Спілці може бути припинено в разі:

– добровільного виходу на підставі письмової заяви до первинного осередку Спілки, а в разі його відсутності – до Правління місцевої чи регіональної організації або безпосередньо до Президії Правління Спілки;

– порушення Статуту, або вчинення дій, що підривають авторитет Спілки;

– несплати членських внесків протягом 2 років.

Рішення про припинення членства у Спілці ухвалюється Президією Правління Спілки.

ІV. СТРУКТУРА ТА КЕРІВНІ ОРГАНИ СПІЛКИ

4.1. Діяльність усіх структурних організацій Спілки базується на таких основних принципах:

– суворого дотримання встановлених цим Статутом порядку й періодичності обрання, звітності та переобрання спілчанських органів і їхніх керівників на всіх рівнях;

– обов′язкового виконання всіма ланками Спілки рішень органів вищого рівня, ухвалених ними відповідно до Статуту НСКУ;

– права органів вищого рівня скасовувати рішення органів нижчого рівня, прийняті з порушенням Статуту;

– чинності засідань керівних органів Спілки – за умови присутності на них не менше половини членів відповідного органу;

– у своїй діяльності спілчанські організації всіх рівнів і первинні осередки керуються цим Статутом, програмами Спілки, рішеннями статутних органів Спілки та положеннями про власні регіональні структури, прийнятими відповідно до вимог цього Статуту;

– рішення з′їздів Спілки, конференцій (зборів) територіальних організацій, інших керівних органів усіх структурних ланок Спілки, зборів первинних осередків Спілки ухвалюються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів цих органів чи учасників зборів, крім випадків, які окремо визначені цим Статутом;

– рішення приймаються шляхом відкритого або таємного голосування за рішенням відповідного органу;

– головує на засіданні, зборах, якщо інше не передбачено окремими рішеннями, голова відповідного органу або, за його відсутності, один із його заступників. Прийняті постанови, рішення, заяви, звернення, протокольні рішення тощо оформляються відповідними документами;

– представники спілчанських органів вищого рівня мають право брати участь у конференціях, зборах і засіданнях органів нижчого рівня з правом дорадчого голосу;

– у разі, якщо органом Спілки ухвалюється рішення про скликання конференції (зборів) організації нижчого рівня, цим органом утворюється оргкомітет, рішення якого є обов′язковими до виконання.

4.2. Основу Спілки складають первинні осередки, які утворюються за виробничим чи територіальним принципом або за місцем проживання. Первинні осередки в своїй діяльності керуються єдиним Статутом Спілки та положеннями про регіональні організації НСКУ. Первинний осередок ставиться на облік у керівних органах місцевої організації, а за її відсутності – регіональної.

4.2.1. Рішення про створення первинного осередку Спілки приймається на загальних зборах громадян (не менше 3 осіб).

4.2.2. Загальні збори, які є вищим керівним органом первинного осередку, визначають форми самоуправління, вирішують всі питання своєї внутрішньої діяльності, керуючись положеннями цього Статуту.

4.2.3. На загальних зборах відкритим голосуванням терміном на 5 років обирається голова первинного осередку Спілки. При необхідності, за наявності в первинному осередку більше 15 членів Спілки, загальними зборами терміном на 5 років обирається Рада осередку в складі голови, його заступника та скарбника, які працюють на громадських засадах.

4.2.4. Загальні збори первинного осередку обирають делегатів на конференції місцевої, а в разі її відсутності – регіональної організації Спілки.

4.3. Голова первинного осередку Спілки:

4.3.1. Організовує роботу первинного осередку, представляє його в керівних органах Спілки, звітує перед первинним осередком, розпоряджається його коштами.

4.3.2. Ознайомлює членів первинного осередку з документами й рішеннями органів Спілки вищого рівня; організовує та здійснює заходи Спілки відповідно до програмних завдань і статутних вимог та рішень керівних органів Спілки.

4.3.3. Проводить збори первинного осередку, здійснює облік членів Спілки.

4.3.4. Форми роботи первинного осередку, плани діяльності, в частині, що не стосуються виконання рішень органів вищого рівня, визначаються загальними зборами первинного осередку.

4.3.5. Якщо первинний осередок не дотримується Статуту Спілки, його діяльність може бути припинена за рішенням територіальної організації або керівними органами Спілки. Первинний осередок має право оскаржити це рішення протягом 10 днів до керівного органу Спілки вищого рівня. Заява про оскарження має бути розглянута протягом місяця.

4.4. Первинні осередки організовують діяльність місцевих краєзнавців за напрямами:

– дослідження і популяризація природних та історико-культурних надбань рідного краю;

– здійснення шефства над окремими пам′ятками природи, історії та культури;

– вивчення місцевих народних промислів, традицій, свят та обрядів, мовних особливостей, топоніміки;

– фіксація зразків пісенно-поетичної спадщини та фольклору даної місцевості;

– створення природно-географічних та історичних описів;

– запис спогадів очевидців і ведення хронології історичних подій;

– збирання матеріалів для поповнення експозицій місцевих краєзнавчих музеїв і виставок тощо.

4.5. Первинні осередки Спілки об′єднуються в місцеві організації. Вищим керівним органом місцевої організації є конференція, що скликається не менше одного разу на три роки. Позачергові конференції можуть скликатися за ініціативою їх правлінь або на вимогу не менше однієї третини первинних осередків. Конференція вважається правочинною при наявності на ній не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

4.6. Конференції місцевих організацій:

– заслуховують та затверджують звіт Правління і Ревізійної комісії, обирають прямим голосуванням Правління та Ревізійну комісію терміном на три роки;

– визначають першочергові заходи по розробці та реалізації місцевих краєзнавчих програм, вносять свої пропозиції по розробці та виконанню регіональних, обласних і всеукраїнських краєзнавчих програм;

– приймають рішення простою більшістю присутніх делегатів.

4.7. Правління місцевої організації: 

– обирає Президію у складі голови Правління, його заступників, відповідального секретаря та членів;

– затверджує склад громадських комісій;

– організовує виконання рішень конференції місцевої організації;

– вносить свої пропозиції на розгляд конференції місцевої організації;

– приймає рішення простою більшістю голосів членів Правління в присутності не менше двох третин від загальної кількості.

4.8. Засідання Правління місцевих організацій Спілки скликаються в разі необхідності, але не рідше одного разу на рік.

4.9. Президія Правління місцевої організації Спілки: 

– координує діяльність первинних осередків Спілки, сприяє державним органам і громадським організаціям в розробці проблем краєзнавства, розробляє та затверджує плани роботи, річні фінансові кошториси, вирішує питання морального та матеріального заохочення членів Спілки, створює і спрямовує діяльність госпрозрахункових установ та організацій, створених при місцевих організаціях.

4.10. Ревізійна комісія місцевої організації:

– обирає зі свого складу голову комісії, його заступників і секретаря;

– здійснює не рідше одного разу на рік перевірку фінансово-господарської діяльності Правління місцевої організації тощо;

– члени Ревізійної комісії не можуть одночасно входити до складу правління.

Місцеві організації в своїй діяльності керуються Статутом Спілки та Положенням про регіональну організацію. Діють без статусу юридичної особи. Легалізуються шляхом письмового повідомлення.

4.11. Місцеві організації об′єднуються в регіональну організацію Спілки. Вищим керівним органом регіональної організації є конференція, що скликається один раз на три роки. Позачергова конференція може бути скликана за ініціативою Правління регіональної організації або за вимогою не менше однієї третини місцевих організацій. Конференція вважається правомочною при наявності на ній не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

4.12. Конференція регіональної організації: 

– заслуховує та затверджує звіти Правління і Ревізійної комісії, терміном на 3 роки обирає прямим голосуванням Правління та Ревізійну комісію;

– визначає першочергові завдання по розвитку краєзнавства в регіоні;

– затверджує регіональні краєзнавчі програми та вносить свої пропозиції по розробці та реалізації всеукраїнських краєзнавчих програм;

– приймає рішення простою більшістю присутніх делегатів.

4.13. Правління регіональної організації: 

– обирає Президію у складі голови Правління, його заступників, відповідального секретаря та членів;

– затверджує штатних працівників, самостійно визначає форми, системи та розміри оплати їхньої праці;

– організовує виконання рішень конференції регіональної організації;

– розробляє пропозиції до регіональних і всеукраїнських краєзнавчих програм і проводить роботу по їх реалізації;

– заслуховує звіти Президії;

– затверджує зразки печаток, штампів, атрибутику та символіку;

– затверджує свій бюджет, балансовий звіт і кошторис;

– приймає рішення простою більшістю голосів членів Правління в присутності не менше двох третин від загальної кількості;

4.14. Правління регіональної організації Спілки скликається в разі необхідності, але не рідше два рази на рік.

4.15. Президія Правління регіональної організації: 

– спрямовує та координує діяльність місцевих організацій і первинних осередків Спілки;

– здійснює науково-методичне забезпечення роботи місцевих організацій і первинних осередків;

– пропагує передовий досвід краєзнавчої роботи;

– розглядає та вирішує поточні питання, в тому числі пов′язані з матеріальним заохоченням членів Спілки;

– вносить на розгляд Правління регіональної організації свої пропозиції з усіх питань, пов′язаних із діяльністю Спілки;

– організує видавничу діяльність;

– дає рекомендації окремим краєзнавцям для вступу до вищих навчальних закладів, аспірантури та докторантури.

4.16. Ревізійна комісія регіональної організації:

– обирає зі свого складу голову комісії, його заступників і секретаря;

– здійснює не менше одного разу на рік перевірку фінансово-господарської діяльності, ведення діловодства правлінням регіональної організації;

– члени Ревізійної комісії не можуть одночасно входити до складу Правління регіональної організації.

4.17. Вищим керівним органом Спілки є з′їзд, делегати якого обираються на конференціях регіональних організацій. Він скликається один раз на п′ять років. Рішення про скликання чергового з′їзду приймає Правління Спілки.

Відповідно до рішення Правління Спілки, а також на вимогу не менше однієї третини регіональних організацій може бути скликаний позачерговий з′їзд Спілки.

З′їзд вважається правомочним при наявності на ньому не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.

4.18. З′їзд Спілки: 

– заслуховує та затверджує звіт Правління та Ревізійної комісії;

– затверджує Статут Спілки, вносить до нього зміни та доповнення;

– обирає Голову Спілки, голову та членів Ревізійної комісії, затверджує Правління, за поданням Голови Спілки – Президію Правління Спілки у складі Голови Спілки, його заступників, відповідального секретаря та членів терміном на 5 років;

– розглядає найважливіші питання діяльності Спілки, краєзнавчогоруху, визначає її пріоритетні напрями;

– приймає рішення про реорганізацію та ліквідацію Спілки.

Рішення з′їзду приймаються простою більшістю присутніх делегатів.

4.19. Керівним органом Спілки між з′їздами є Правління, котре:

– контролює виконання рішень з′їзду та дотримання Статуту;

– здійснює попередній розгляд і обговорення всіх питань, що розглядаються з′їздом;

– скликає з′їзд Спілки, встановлює місце й час його проведення, норму представництва та програму роботи;

– у разі потреби може виводити зі свого складу членів і вводити нових із наступним затвердженням їх на з′їзді, однак не більше як третину стосовно до загальної кількості обраних на ньому;

– визначає чергові завдання, формує перспективні й поточні програми розвитку та діяльності Спілки;

затверджує керівників підприємств та організацій, заснованих Спілкою на правах юридичної особи з метою реалізації статутних завдань;

– приймає рішення простою більшістю голосів членів Правління в присутності не менше двох третин від загальної кількості;

– затверджує кошторис Спілки;

– вносить зміни та доповнення до Статуту, які затверджує наступний з′їзд Спілки.

4.20. Правління скликається в разі необхідності, але не рідше одного разу на рік.

4.21. У період між засіданнями Правління повсякденною діяльністю Спілки керує Президія, яка збирається на засідання в разі необхідності, але не рідше одного разу на квартал, і Голова Спілки.

4.22. Президія Правління Спілки: 

– розробляє програми та плани діяльності Правління, спрямовує й організовує роботу комісій, здійснює виконання рішень і рекомендацій вищого керівного органу (з′їзду) та Правління;

– аналізує та пропагує досвід роботи краєзнавчих організацій;

– організує науково-методичну діяльність;

– розробляє й затверджує річні фінансові плани, кошторис надходжень і видатків, здійснює контроль за їх виконанням;

– визначає розміри одноразового вступного та щорічних членських внесків, рекомендує їх до затвердження на засіданні Правління;

– розпоряджається коштами та матеріальними засобами, звітує про їх реалізацію перед Правлінням Спілки;

– приймає рішення про створення госпрозрахункових установ та організацій і спрямовує їх діяльність;

– затверджує зразки печатки, атрибутики, символіки;

– представляє Спілку у взаємовідносинах із державними та громадськими організаціями й окремими громадянами України;

– приймає за поданням комісії по преміях рішення про нагородження щорічними іменними преміями імені Дмитра Яворницького та іншими відзнаками Спілки;

– входить із пропозиціями в установленому порядку про представлення до почесних звань, державних нагород і відомчих відзнак краєзнавців, які мають значні досягнення в краєзнавчій сфері;

– інформує членів Правління, а також регіональні організації Спілки про свої рішення та інші аспекти краєзнавчого руху в Україні;

– затверджує відповідні положення з тих чи інших питань роботи організацій, установ і підприємств Спілки;

– затверджує структуру штатного апарату Спілки;

– затверджує головного редактора свого друкованого органу – журналу «Краєзнавство» та інших видань;

– приймає рішення простою більшістю голосів членів Президії Правління в присутності не менше двох третин від загальної кількості;

– вирішує інші поточні питання, що стосуються роботи Спілки.

4.23. Голова Спілки:

– виконує свої службові обов′язки на штатній основі;

– приймає на роботу та звільняє штатних працівників апарату Спілки;

– веде засідання Правління та Президії Правління Спілки, підписує їхні рішення;

– представляє Спілку без доручення у відносинах із державними органами, організаціями, іншими особами;

– має право підпису та затверджує його печаткою Спілки;

– підписує членські квитки та посвідчення членам Спілки, членам Правління, Ревізійної комісії та штатному апарату;

– підписує відзнаки Спілки;

– відкриває рахунки в установах банків, укладає угоди, здійснює інші правочини;

– видає накази, розпорядження та доручення, які є обов′язковими для всіх співробітників Спілки, є розпорядником коштів і майна Спілки;

– керує роботою Спілки та вирішує всі питання, які не віднесені до виключної компетенції з′їзду та Правління або Президії Правління Спілки;

– здійснює контроль за виконанням рішень з′їзду та Правління Спілки;

– приймає рішення, пов′язані з керуванням діяльністю створених Спілкою установ і організацій та заснованих підприємств, використанням і розпорядженням їх майном;

– організовує контроль за їх діяльністю з залученням Ревізійної комісії Спілки або спеціалізованих підприємств чи компетентних спеціалістів;

– приймає на роботу, звільняє, відсторонює від роботи керівників створених Спілкою установ і організацій та заснованих підприємств, укладає з ними контракти, трудові договори, визначає та затверджує їхні обов′язки;

– організовує надання юридичної допомоги організаціям і окремим членам Спілки;

– організовує роботу по наданню членам Спілки матеріальної, медичної та іншої соціально-побутової допомоги;

– організовує розробку нормативних документів і методичних матеріалів Спілки;

– організовує проведення з′їздів, засідань Правління, Президії Правління та інших організаційних заходів;

– представляє Спілку в судових органах;

– розглядає інші поточні питання діяльності Спілки і приймає по них рішення;

– здійснює інші дії в межах своїх повноважень.

У разі тимчасової відсутності Голови Спілки, він може передати частину своїх повноважень (за згодою Президії Правління) одному з заступників.

Президія Правління Спілки може виносити питання обрання виконувача обов′язків Голови Спілки на засідання Правління Спілки.

Повноваження Голови Спілки можуть припинитися достроково в разі його відставки, неможливості виконувати свої обов′язки за станом здоров′я або смерті.

Питання про дострокове припинення повноважень Голови Спілки може бути поставлене на розгляд Правління за вимогою не менше ніж третини регіональних організацій.

На період до наступного з′їзду обраний виконувач обов′язків Голови Спілки має повні юридичні права та обов′язки Голови, згідно положень даного Статуту.

Відставка Голови Спілки не тягне за собою відставку всього складу Правління.

Відставка Голови Спілки не тягне за собою виключення його з членів Правління.

4.24. Діяльність по організації краєзнавчого руху, його окремих напрямів ведуть комісії Правління, які звітують перед Правлінням і його Президією.

4.25. Склад комісій із числа провідних науковців, спеціалістів і краєзнавців затверджується Президією Правління Спілки.

4.26. Комісії вивчають та узагальнюють досвід роботи краєзнавчих організацій, розробляють методичні рекомендації, програми і проводять науково-методичні конференції, публікують їх матеріали, взаємодіють із профільними науковими, громадськими й державними організаціями в країні та за кордоном.

4.27. Із метою поглибленого дослідження проблем краєзнавства, питань його методології та методики при Правлінні Спілки працює на громадських засадах Інститут краєзнавства зі своєю Вченою Радою. Для роботи в ньому залучаються провідні фахівці з різних галузей знань. Результати досліджень Інституту публікуються на сторінках друкованого органу Спілки. За рішенням Вченої Ради Інститут щорічно видає збірник праць, присвячений актуальним питанням історії, теорії і практики краєзнавства.

4.28. Вищим контролюючим органом Спілки є Ревізійна комісія, яка затверджується з′їздом на 5 років у складі 5 осіб і звітує перед ним про свою діяльність.

Ревізійна комісія:

– діє у відповідності з Положенням про неї, затвердженим з′їздом;

– обирає зі свого складу заступника голови комісії та секретаря;

– здійснює не рідше двох разів на рік перевірки фінансово-господарської діяльності Спілки, ведення діловодства та діяльності створених Спілкою підприємств;

– залучає до проведення перевірок висококваліфікованих спеціалістів;

– розглядає заяви та скарги членів Спілки, у разі необхідності – конфліктні ситуації в регіональних, місцевих організаціях і первинних осередках, дотримання членами Спілки положень Статуту та Кодексу професійної етики краєзнавця, стан роботи з листами спілчан;

– контролює правильність витрат коштів Спілки та регіональних організацій, а також підприємств, установ і організацій, заснованих Спілкою;

– вносить на розгляд керівних органів Спілки наслідки ревізії, а також свої пропозиції по усуненню виявлених недоліків.

4.29. Члени Ревізійної комісії до Правління Спілки не входять, але мають право брати участь у засіданнях виборних і робочих органів Спілки з правом дорадчого голосу.

V.  МАЙНО ТА КОШТИ СПІЛКИ

5.1. Спілка є неприбутковою організацією. Спілка може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення її статутної діяльності.

Спілка набуває прав власності на кошти та інше майно, передане їй членами або державою, набуте від вступних і членських внесків, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Спілка також має право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої (комерційної) діяльності, створених нею госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

5.2. Кошти Спілки утворюються за рахунок:

– вступних і щорічних внесків членів Спілки;

– добровільних грошових і матеріальних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;

– відрахувань від господарської, в т.ч. зовнішньоекономічної та іншої діяльності створених госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств, що спрямовуються на виконання статутних цілей Спілки;

– фінансування з Державного бюджету України.

5.3. Спілка, створені нею установи та організації зобов′язані вести оперативний і бухгалтерський облік, статистичну звітність, реєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі в порядку та розмірах, передбачених законодавством.

5.4. Спілка не відповідає по зобов′язаннях своїх членів, а члени не відповідають по зобов′язаннях Спілки.

VІ.  ПРАВОВИЙ СТАТУС СПІЛКИ ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЙ

6.1. Спілка є юридичною особою, укладає від свого імені угоди, купує та реалізує майно, має свій баланс і рахунки в банківських установах, круглі печатки, штампи, власну символіку, бланки з власним найменуванням, зразки яких затверджуються Президією Правління Спілки та реєструються в установленому законом порядку.

6.2. Регіональні організації Спілки в разі їх реєстрації в установленому порядку набувають права юридичної особи. У своїй діяльності вони керуються єдиним Статутом Спілки та власними положеннями, які приймаються їх вищими керівними органами та затверджуються Президією Правління Спілки.

6.3. Спілка може:

– виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові та немайнові права;

– представляти та захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних органах і громадських організаціях;

– проводити масові заходи (збори, мітинги тощо), надавати ідейну, організаційну та матеріальну підтримку іншим об′єднанням громадян;

– одержувати від органів державної влади й управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своєї мети і завдань;

– розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та мету;

– засновувати засоби масової інформації;

– залучатись до підготовки законопроектів, розроблення загальнодержавних програм національно-культурного розвитку, інших соціально важливих культурологічних і соціально-політичних заходів;

– створювати на правах юридичної особи підпорядковані їй госпрозрахункові підприємства та організації, в т.ч. – Краєзнавчий фонд України (з метою накопичення краєзнавчих матеріалів і коштів, соціального захисту членів Спілки, фінансування важливих краєзнавчих проектів, підтримки аматорського руху і т.д.), положення про які розробляються і затверджуються Правлінням.

VП.  ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СПІЛКИ

7.1. Діяльність Спілки може бути припинено шляхом її реорганізації або ліквідації.

7.2. Реорганізація Спілки може здійснюватись за рішенням з′їзду, якщо за таке рішення проголосувало не менше трьох четвертих від усіх обраних делегатів.

7.3. Ліквідація Спілки здійснюється за рішенням з′їзду, якщо за таке рішення проголосувало не менше трьох четвертих від усіх обраних делегатів, або за рішенням суду. В разі ліквідації створюється ліквідаційна комісія.

7.4. Кошти та інше майно Спілки в разі її ліквідації не можуть перерозподілятися між її членами і використовуються для виконання статутних завдань, на благодійні цілі, передаються неприбутковим організаціям профільного напряму діяльності або зараховуються в дохід місцевого чи державного бюджету.